Патріот

Так лагідно дихає вітер в бою
Не баче сльози ні грози на краю,
Він наче вітає, наче здіймає
Міцних та хоробрих козаків в раю.

Зажурелись верби піднявши тревогу
Так наче запекліші вкрали свободу,
На морі піднявся жахливий туман
Бо там найлютіший скакав атаман.

Він вусами сціпив в устах цію мову
Та поглядом зорким закрив усю вроду,
Як скелями міцно руками схопився
Та поперед всіх невзираясь пустився.

Та бій розпочався своєю ігрою
І стріли мечі приступили до бою,
Кров розлилася і очі закрились
Ми за Батьківщину з гординею бились.
03.02.2012
© Максим